Напередодні свята Купала в бібліотеці ім. А. Малишка відбулося народознавче дійство «Ой на Йвана, та й на Купала». На подію завітали  наймолодші читачі бібліотеки – вихованці дитячого навчального закладу №409, Дніпровського району. Театр-студія «Русалії» представила дітям традиції святкування Івана Купала, купальські пісні, та рухливі ігри: стрибання через магічне вогнище, прикрашання купальського дерева та багато іншого. Загалом малеча весело й  корисно провела час.

Довідково.

Свято Івана Купала — традиційне східнослов'янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз його також прив'язують до сонцевороту. У зв'язку з введенням григоріанського календаря 1 березня 1918 збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня). Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя.

Святкування розпочинається в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плетуть вінки з польових квітів і перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.

Часто на свято Купала молодь запрошувала музикантів, що грали на народних інструментах, які на скрипці, цимбалах, сопілці окремо взятих чи в ансамблі.

Назва «Іван Купала» має народно-християнське походження та є слов'янським варіантом імені Іоанн Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής). Оскільки βαπτιστής, «баптістіс» — епітет Іоанна, що буквально перекладається як «купатель, занурювач», у народі його звали Іваном Купалою (Купайлою). Така назва свята була зумовлена і власне слов'янськими уявленнями: купання (від праслов. *kǫpati) означає ритуальне обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах. Тому, з одного боку, саме цьому має бути зобов'язана поява епітету «Купала», «Купайла» — як переклад «Хреститель», а, з іншого боку, назва свята пізніше була переосмислена народною етимологією та ув'язана з ритуальними купаннями в річках під час цього свята.

Деякі науково-популярні та неоязичницькі видання пов'язують свято з «язичницьким божеством» Купала. Дана точка зору не має достовірних підтверджень, оскільки сумнівне існування в слов'янському язичництві самого цього божества. Вперше божество «Купала» згадується в Густинському літописі (XVII століття); воно є плодом непорозуміння — літописець, знаючи про «ігрища» на Івана Купала, прийняв назву свята за ім'я язичницького бога.

Інформацію підготовлено відділом з питань інформаційної політики за матеріалами Центральної бібліотечної системи Дніпровського району