Питанням захисту від пожеж та реформування галузі охорони здоров’я в Дніпровському районі столиці було присвячено чергове засідання колегії райдержадміністрації. За словами начальника відділу Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві Олександра Грушовінчука до середини липня у нашому районі виникло 310 пожеж (253 за аналогічний період 2013 року). На об’єктах господарювання виникло 9 пожеж (10 за аналогічний період торік). За поточний період 2014 року на пожежах в Дніпровському районі загинуло 8 осіб (7 за аналогічний період торік), травмовано 7 осіб (7 за аналогічний період торік). Доповідач поінформував присутніх про те, що на сьогодні бюджетних коштів на виконання протипожежних заходів у районі не надійшло. Разом із тим він висловив чимало нарікань на протипожежну підготовку навчальних та деяких лікувальних закладів району, керівництво яких, з тих чи інших причин, не поспішає виконувати зауваження й приписи щодо ліквідації виявлених недоліків. Зокрема, за словами Олександра Грушовінчука, численні порушення вимог пожежної безпеки при експлуатації електромереж виявлені в 43 навчальних закладах. Він нагадав про те, що в 2013 році на забезпечення належного функціонування систем автоматичного протипожежного захисту (далі ППА) управлінням освіти Дніпровської райдержадміністрації кошти не виділялись. Аналогічний стан фінансування поки спостерігається й в 2014 році. Як наслідок, до цих пір майже усі школи та дошкільні навчальні заклади Дніпровського району не обладнані системами ППА з виводом сигналу на пульт цілодобового пожежного спостереження. Не мають такого обладнання дитячі поліклініки №1 і №2.

Більше того, як повідомив Олександр Грушовінчук, у порушення вимог пожежної безпеки оздоблення стін на шляхах евакуації в 78 (59,9%) навчальних закладах виконано з горючих матеріалів. А питання щодо демонтажу горючого оздоблення стін та їхня обробка спеціальними сумішами, що протидіють горінню, не вирішується. Більше того, грати на вікнах не виконані розпашними або легкоз’ємними. Не приділяється належна увага технічному обслуговуванню внутрішнього протипожежного водогону, пожежні крани не доукомплектовані пожежними рукавами та стволами, а також маховиками для полегшення відкривання вентиля. В 11 закладах освіти внутрішній протипожежний водогін взагалі знаходиться в непрацездатному стані.

Не менше проблем у протипожежному захисті житлових будинків висотою 10 поверхів і вище. За інформацією доповідача зі 116 будинків, які обладнані системами ППА та ДВ, у 74 будинках ці протипожежні системи взагалі не працюють та ніким не обслуговуються (пускове та вентиляційне обладнання розкрадене). Тому дані системи потребують повної реконструкції. Проблемою залишається стан забезпечення протипожежного захисту будинків підвищеної поверховості (16 поверхів і вище) та висотних будинків району. Практично в усіх таких будинках пожежні крани не укомплектовані стволами та рукавами, вентилі даних кранів практично всюди скручені та розкрадені, насоси-підвищувачі та кнопки їх дистанційного пуску демонтовані. Внутрішній протипожежний водогін у будинках не працює, тобто подати воду на верхні поверхи з метою пожежогасіння неможливо. Також Олександр Грушовінчук зауважив, що двері сходових клітин у будинках не обладнані пристроями для самозачинення, армоване скло в дверях сходових клітин відсутнє. А зовнішні двері евакуаційних (других) виходів з будинків, які ведуть зі сходової клітини до першого поверху, практично всюди зачинені на навісні замки та різні запори, які (на випадок термінової евакуації) неможливо швидко відчинити зсередини.

За його інформацією в районі налічується 97 житлових будинків, горища яких потребують обробки вогнезахисною речовиною, але перспективний графік виконання робіт з вогнезахисної обробки будинків з шатровими покрівлями відсутній. На проведення вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій горищ житлових будинків у 2013 році кошти не виділялися, вказані роботи не проводилися в жодному будинку, розташованому на території району. Протипожежні вітрини (стенди), встановлені в житлових мікрорайонах, мають жалюгідний вигляд, інформація на них майже не оновлюється. На недостатньому рівні проводиться необхідна профілактична робота серед поодиноких і хворих людей похилого віку, які найчастіше стають жертвами на пожежах.

Доповідач визнав, що значно ускладнюють роботу рятувальних підрозділів на пожежах несправні вуличні пожежні гідранти, яких налічується більше 150, а також відсутність біля гідрантів 300 покажчиків встановленого зразку.

Щодо протипожежного захисту медичних закладів, то, за словами Олександра Грошовінчука, практично в усіх лікувальних закладах відсутні системи автоматичної пожежної сигналізації. Старі системи, якими були обладнані ці заклади на даний час не працюють – обладнання застаріло та потребує повної заміни. Медичні заклади, що розташованих на території району (окрім ПСЛ «Русанівка» по вулиці Ентузіастів, 13) не обладнані новою сертифікованою пожежною сигналізацією.

Довідково:

В усіх цих закладах, повідомив О. Грушевінчук, відсутні системи оповіщення про пожежу та гучномовний зв'язок. В багатьох закладах внутрішні пожежні крани укомплектовані протипожежним інвентарем, але пожежні крани на пуск та витрату води перевіряються формально, пожежні рукави не розмотуються, воду по ним не подають, горища з шатровими покриттями не оброблені вогнезахисним розчином, приміщення не забезпечені знаками безпеки та первинними засобами пожежогасіння. Перепланування приміщень здійснено без попередньої експертизи (перевірки) на відповідність нормативним актамі з пожежної безпеки з позитивним результатом (в органах державного пожежного нагляду). Зустрічаються випадки облицювання стін коридорів, холів (на шляхах евакуації) горючими матеріалами (вагонкою), встановлення на вікнах приміщень глухих грат. Також у багатьох медзакладах знаходяться різні меблі, ліжка тощо на шляхах евакуації та в коридорах поверхів. Інформація на протипожежних стендах у мед установах не оновлюється.

Для підвищення рівня пожежної безпеки начальник відділу Дніпровського РУ ГУ ДСНС України в місті Києві Олександр Грушовінчук запропонував:

• посилити вимогливість керівників до виконання запропонованих протипожежних заходів;
• щомісячно поновлювати стенди наглядної агітації з профілактики опікового травматизму, травмування та загибелі людей на пожежах;
• проводити постійну роз’яснювальну роботу серед різних верств населення щодо попередженню опікового травматизму та загибелі людей у вогні, надання першої долікарняної допомоги при опіках та отруєннях чадним газом;
• розробити перспективні плани щодо реалізації організаційних та інженерно-технічних протипожежних заходів на 2014-2015 роки з визначенням конкретних джерел фінансування;
• передбачити виділення цільових коштів для закупівлі необхідного протипожежного обладнання, проведення робіт із забезпечення пожежної безпеки житлових будинків підвищеної поверховості, виконання вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій горищ будівель, капітального ремонту систем протипожежної автоматики, придбанню та встановленню необхідної кількості світлових покажчиків пожежних гідрантів, придбанню вогнегасників та іншого протипожежного обладнання;
• влаштувати перевірку технічного стану систем автоматичного пожежного захисту (пожежна сигналізація, димовидалення) аби відновити їхнє функціонування, заключити договори на технічне обслуговування вказаних систем та контроль за їх працездатністю з спеціалізованими організаціями;
• провести перевірку працездатності систем протипожежної автоматики висотних будинків. Визначити обсяги робіт із складанням графіків на 2014-2015 роки щодо відновлення та внести пропозиції до РДА щодо фінансування вказаних робіт;
• задля попередження пограбування устаткування систем ППА та ДВ обладнати щитові та технічні поверхи, де встановлено обладнання, охоронною сигналізацією з виводом сигналу тривоги на ОДС;
• задля попередження пожеж і загибелі від вогню громадян, організувати через житлові організації навчання населення правилами пожежної безпеки за місцем проживання;
• виготовити (або придбати) та розмістити в ліфтових холах, на сходових клітинах, коридорах загального користування табличок, листівок, плакатів із короткими інструкціями щодо заходів пожежної безпеки в побуті та рекомендаціями щодо евакуації на випадок пожежі;
• розробити комплекс заходів, спрямованих на запобігання пожеж, спричинених дитячими пустощами з вогнем, виховання в підлітків дбайливого ставлення до державного майна.

Що стосується реформування системи охорони здоров’я, то як нагадав на колегії начальник районного управління охорони здоров’я Даніель Карабаєв, Дніпровський район з січня 2011 року долучився до пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я. Дотепер (шляхом реорганізації) на базі амбулаторної мережі нашого району створено 5 пентрів ПМСД, як самостійних юридичних осіб та 2 консультативно-діагностичних центри (для дорослих та дітей). ЦПМСД та КДЦ створені в статусі  комунальних некомерційних підприємств. Усього в районі функціонують 34 амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, 12 з них є відокремленими та відкриті протягом 2011 – першого півріччя 2014 років. Матеріально-технічне оснащення у вищевказаних медичних закладах знаходиться в задовільному стані та становить 84% від потреби.

Тим не менш потребує покращення матеріально-технічне забезпечення консультативно-діагностичного центрів для дорослого дитячого населення, а саме – завершення ремонту фасаду закладу та придбання або оновлення медичного обладнання.

Довідково:

За словами Даніеля Карабаєва впровадження пілотного проекту з реформування охорони здоров’я в Дніпровському районі дало можливість провести реорганізацію:

• невідкладної медичної допомоги – створити на базі ЦПМСД «Русанівка» єдину централізовану диспетчерську службу району з пунктами базування бригад невідкладної медичної допомоги;
• лабораторної служби – замість 5 клінічних лабораторій поліклінік створити лабораторний центр на базі консультативно-діагностичного центру району;
• стоматологічної служби – створити стоматвідділення з пунктом цілодобового надання невідкладної стоматологічної допомоги за рахунок бюджету, та відділення з надання платних стоматологічних послуг.

Керівник управління охорони здоров’я поінформував про те, що отримали дніпровчани в результаті запровадження цього пілотного проекту. Насамперед це наближення первинної медичної допомоги до населення, яка стала доступнішою за рахунок: відкриття амбулаторій загальної практики сімейної медицини (12 в Дніпровському районі) у віддалених мікрорайонах. Скорочено радіус доступності від 2- 7 км до 0,5-0,7 кілометрів. Збільшилась кількість звернень мешканців до амбулаторій лікувально-профілактичних закладів на 23%. За рахунок придбаного обладнання для амбулаторій збільшилась кількість проведених обстежень дніпровчан. Підвищилась профілактична робота щодо своєчасного виявлення захворювань. Як пікреслив Даніель Карабаєв, організація консультативно- діагностичних центрів забезпечила дніпровчанам рівність і доступність в отриманні вторинного рівня амбулаторної допомоги незалежно від місця їхнього проживання в районі.

Разом із тим, за його словами, слід активно просуватись у напрямку подальшого реформування системи охорони здоров’я. Наприклад здійснити поетапне передавання дітей старше 6-ти років під нагляд лікарів загальної практики-сімейної медицини. Дітей віком до 6-ти років залишити під спостереженням лікарів педіатрів ЦПМСД. А також затвердити в структурі консультативно-діагностичних центрів посади педіатрів-консультантів та закріпити їх за амбулаторіями загальної практики-сімейної медицини з розрахунку: 1 посада лікаря-педіатра на 10000 дитячого населення віком від 7 до 17 років. Слід також відкрити 2 амбулаторії у віддалених від центрів ПМСД мікрорайонах за адресами: Райдужна,23, Гашека 8-а тощо. Та обов’язково провести реконструкцію нежитлового приміщення під створення гуртожитку для медичних працівників (на бульварі Перова,10) аби медики не шукали роботу в інших районах столиці від того, що в них відсутня перспектива отримати житло саме в нашому.

Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.