У Києві тривають громадські слухання щодо кількості й місць розміщення тимчасових споруд (МАФів, кіосків). Вже відомо, що з 20 тисяч таких «архітектурних утворень» у столиці планується залишити 7 тисяч. Вони, за задумом міської влади, мають знаходитися в тих місцях, які не протирічать правилам безпеки, архітектури, санітарним нормам, здоровому глузду й жодним чином не мають заважати киянам жити. Здавалося б – саме так і має бути. Але ж ті, хто не тільки утримує ці МАФи, але й постійно збільшує їхню кількість, категорично проти. Тому в жодному з районів столиці обговорення щодо «кількісного й територіального складу» МАФів не відрізняється конструктивом. Лайки, погрози, брудний шантаж – такими засобами користуються хазяї кіосків, аби «вибити» у столичної влади і киян головне – погодитись на те, що в столиці має й в подальшому «процвітати» МАФове свавілля. На підтвердження наведемо слова члена групи «Кияни проти мафів» в соцільній мережі Facebook, мешканки Оболоні Ольги Ваганової (подається мовою оригінала):

« 10 ноября в 17:45 Киев. Сходила сегодня на общественные слушания по Оболонскому району. Рассказываю. Встречались на площади Дружбы народов, сразу пошли вдоль мафов, представитель Оболонской РГА Дмитрий Васильевич вел протокол. Представителей мафов пришло человек 50. Позвали друзей из Дарницкого района - для создания крика: там был молодой парень, чья функция была кричать. Был еще один мужчина, который стал мне громко говорить следующее: "Вы – проплаченный человек. Вам платят 200 грн в день. Я вижу, я психолог. Вы не на работе в этот будний день, потому что ваша работа – тут, бороться с мафами. Я вас боюсь". Представителей общественности было человек 5. Была адекватная женщина из благоустроя. Но, конечно, мафовцы давят количеством (мое участие в слушаниях закончилось тем, что меня обступило человек 15 женщин-мафовок, громких, которые мне рассказывали, что я не понимаю реальной ситуации жизни. Аргумент мафовцев: главный – дайте рабочие места, тогда убирайте киоски. Вспомогательные – 1) мы никому не мешаем, не сорим, все ок. 2) Если мы уйдем, прийдет стихийная торговля, что еще хуже. Я записалась в протокол насчет киосков на остановке общественного транспорта на метро Оболонь (102 автобус), когда пассажиры выходят из транспорта, то утыкаются в стену мафа. Пока сконцентрируюсь на этом». 

Не краще ситуація і в Дніпровському районі. Ті ж самі «аргументи» й «конструктивні засоби впливу» на громадськість з боку підприємців під час першого громадського слухання та першого засідання робочої групи щодо визначення кількості й місць розташування кіосків. Про враження щодо початку цього процесу та можливий розвиток подальших подій розповідає заступник голови – головний редактор веб-сайту ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» Олександр Чунаєв.

Історія питання щодо розміщення МАФів

На громадських слуханнях 6 листопада 2014 року в Дніпровському районі столиці обговорювалися питання розміщення тимчасових споруд (ТС), які фактично стали першим масовим громадським зібранням. На заході пролунала й думка про те, що ніякої Комплексної схеми розміщення ТС не існує, тому ледь не «з нуля» формується така Комплексна схема. Тому вимушений нагадати історію цього питання.

На підставі пропозицій столичного Департаменту містобудування та архітектури була розроблена і розпорядженням колишнього голови КМДА Олександра Попова від 13.12.2013 №2251 затверджена Комплексна схема розміщення тимчасових споруд в місті Києві. Сам факт прийняття схеми – позитивний крок. Але вона була прийнята в закритому режимі, тобто не демократичним шляхом. Для багатьох киян поява такого документа стала повною несподіванкою. Подальше вирішення цієї ситуації колишнім складом КМДА (зрозуміло чому) не відбулось. Новим в. о. голови КМДА Володимиром Бондаренком (за відповідним дорученням) з 2 квітня 2014 року був зупинений прийом документів на встановлення нових малих архітектурних форм (МАФ). А згодом, розпорядженням від 16 квітня поточного року № 445 було призупинено дію розпорядження з цього питання його попередника. Але, наголошую – призупинення дії розпорядження не є його скасуванням! Адже (за останнім розпорядженням) мала діяти робоча група з врегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання (власників (користувачів) ТС) та доопрацювання Комплексної схеми. Вона мала надати відповідні пропозиції голові КМДА.

Але знову нічого не вийшло, бо «на заваді» стали міські вибори 25 травня 2014 року. Утім останнє рішення міською владою не скасовано. Тому зараз постало питання щодо доопрацювання цієї Комплексної схеми вже на демократичних засадах. Чому публічно стверджується протилежне – мене та інших обізнаних у цих нюансах киян відверто дивує.

Щодо нинішнього стану речей

Рішенням Київради від 4 вересня 2014 року № 62/62 наголос зроблений у зовсім іншому ракурсі – виключно фінансовому. Цим рішенням фактично регулюється питання визначення обсягів пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою, укладання договорів із суб’єктами господарювання щодо такої участі, викладено у новій редакції розділ ХІІІ «Правил благоустрою міста Києва та здійснення етапів демонтажу ТС». А де ж участь ОСНів та громадськості у цьому документі? Відповідь на це питання хотілося б почути й від депутатів нової Київради.

Незважаючи на це, документ має суттєві плюси: він уперше узгоджений з національним законодавством та передбачає набагато прозоріші форми взаємостосунків з суб’єктами господарювання. Прискіпливий аналіз документу виявив цікаву за змістом нестиковку п. 5 рішення та його додатку 2. Так, згідно з 1 абзацем  п. 5 цього рішення Київради Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено, відповідно до етапів проведення демонтажу, що додаються (додаток 2 до цього рішення), демонтувати тимчасові споруди, що розміщуються з порушенням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою. А якщо уважно розглянути цей додаток, то маємо дещо іншу картину – частина таких правопорушень просто не включена до етапів проведення демонтажу. А остання позиція, яка скоріш за все включає ці правопорушення, названа як «поза межами зон обмежень». Як показує практика, такі нестиковки не бувають випадковими, а значить це комусь було вигідно.

Далі бачимо розбивку за часом проведення вказаного демонтажу. Демонтаж ТС на зупинках громадського транспорту за нормою (на відстані ближче, ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака) має бути здійснений не раніше ніж через 2 місяці після набуття чинності цим рішенням (абзац 2 п. 5 рішення). А коли мають здійснювати інші етапи вказаного демонтажу (у часі)? Відповідь на це питання закладена у 3 абзаці зазначеного пункту рішення. Виявляється це стає можливим виключно після створення міської комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). А ось коли ми дочекаємося запровадження цього механізму – то це вже нове запитання. А відповідь проста – по факту як відбудеться.

На Русанівці МАФів відчутно побільшало

Якщо взяти для прикладу мікрорайон «Русанівка», то за результатами проведеної ОСН «Комітет мікрорайону «Русанівка» останньої інвентаризації МАФів у жовтні 2014 року, маємо 78 споруд. У порівнянні з даними минулої інвентаризації (березень 2013 року) їх кількість зросла на 11 споруд або більше, ніж 16%. І це при тому, що за участі громадськості та помічника народного депутата України по 214 виборчому округу Віктора Чумака протягом цього часу вдалося домогтися демонтажу 6 МАФів. За орієнтовною оцінкою, загальна площа споруд сумарно дорівнює площі торгових залів супермаркетів «Сільпо», «Фуршет» та «АТБ». Наш Комітет мабуть чи не єдиний ОСН у столиці, який самостійно сформував такий реєстр і періодично проводить інвентаризацію відповідних споруд.

Більшість розташованих на Русанівці МАФів та майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства – підпадають під вимоги їх демонтажу згідно з рішенням Київради від 4 вересня 2014 року. Аналіз нашого реєстру засвідчує, що умовно ці об’єкти можна розділити на 4-5 територій для відповідного демонтажу: 1. біля зупинок громадського транспорту, 2. біля перехресть вулиць, 3. на зелених зонах мікрорайону та Русанівської коси, 4. на схилах Русанівського каналу, 5. у межах прибудинкових територій житлових будинків різних форм власності на Русанівській набережній. Якщо буде застосований критерій демонтажу ТС біля зупинок громадського транспорту, то під нього у мікрорайоні потраплять до 10 МАФів і на цьому може все і закінчитися.

Щодо громадських слухань

Тепер подивимося на низку громадських слухань, які проводяться в столиці й де створені робочі групи з представників усіх зацікавлений сторін. Створення таких робочих груп офіційно не передбачено, але якщо їхні рішення стануть рішеннями громадських слухань, тоді вони стають легітимними. Тоді під них треба розробляти відповідне Положення, яке має врегульовувати їх роботу і має бути затверджене відповідним розпорядженнями районних РДА. Але знову виникає низка запитань. Скажімо – який коефіцієнт корисної дії від таких робочих груп? Як це узгоджується з тим самим рішенням Київради від 4 вересня поточного року? Чи не стане створення таких груп спробою перекласти персональну відповідальність за успіх або зрив їх роботи на районну владу? Це зручно – адже завжди буде можливість відсилати всіх невдоволених «на районний рівень»...

Безумовно, вказане рішення потребує свого вдосконалення та наявності політичної волі щодо його втілення в життя. Мабуть чи не вперше зроблено відносно чіткий крок у спробі визначитися з кількістю й розміщенням цих тимчасових споруд, але він потребує залучення як ОСНів, так і самих мешканців столиці. Адже якщо цього не буде, ми отримаємо якусь іншу корупційну складову та залишимося під «контролем» бізнесу МАФів. Тому вже зараз виникає необхідність підготовки відповідних пропозицій до цього рішення Київради та до законодавчих актів, насамперед – до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Та які б не були на цей час неузгодженості, для ОСНівців та представників інших громадських організацій важливим є участь у таких районних робочих групах. Можливо, не все вдасться вирішити у такий спосіб, але нам треба піднімати рівень участі ОСНів у розв’язанні питань місцевого значення та знаходити спільно компромісні рішення.

На зімку: чи залишиться цей "красень-МАФ"... візитівкою Русанівського каналу?