Причини пожеж майже завжди пов`язані з діяльністю людини і в більшості випадків залежать від того, наскільки точно вона дотримується всіх вимог безпеки.
Біди можуть завдати звичайні сірники, якщо користуватися ними недбало. Необхідно пам’ятати, що не можна брати їх до рук у місцях, де є легкозаймисті матеріали чи рідини (бензин, гас, папір тощо). Трапляється, що при запалюванні сірника відлітає запалена сірчана голівка. Помітити, куди вона впала непросто, проте ця «крихітка» може спричинити велику біду, призвести до значних матеріальних збитків чи навіть загибелі людей. Тож використані сірники не слід кидати будь-де, слід переконатись в тому, що полум’я згасло, і покласти в попільницю чи пристосовану під неї бляшанку.
Чималу загрозу становлять курці. Залишаючи поза увагою те, що паління шкодить здоров`ю самих любителів тютюну й оточуючих їх людей, яких лікарі звуть пасивними курцями, воно нерідко стає причиною пожеж та загорянь у житлі. А якщо паління суміщати з розпиттям спиртних напоїв, біда рано чи пізно неминуча. Статистика свідчить, що 85% усіх загиблих і травмованих у вогні – це особи, що перебували у стані алкогольного сп`яніння.
Необхідно бути уважним під час користування свічками. Забороняється закріпляти їх на столах, на паперових коробках, на стільцях чи підвіконні, використовуючи розтоплений віск чи стеарин, адже у разі якщо свічка впаде чи догорить, вона може спричинити пожежу. Для свічок потрібно мати спеціальні невисокі металеві підсвічники або ж ставити їх на неспалимі матеріали. Дуже небезпечно використовувати свічки на горищах, у коморах, у тісних приміщеннях, де може загорітися павутиння, пил, папір, речі, що тут зберігаються. У цих випадках слід користуватися ліхтарем.
Практично у кожному домі є газові прилади (плити, колонки, газобалонні установки тощо). Вони потребують надзвичайної обережності при користуванні, адже наслідки порушень правил пожежної безпеки можуть бути просто катастрофічними. 
Не можна залишати відкритими крани газових приладів та газопроводів, запалювати горілки, не переконавшись, що вони були попередньо закриті. Все це може призвести до вибуху внаслідок скупчення газу в приміщенні. 
Внутрішню газову проводку необхідно виконувати зі сталевих труб. Приєднання газових плит дозволяється і за допомогою гумових чи гумовотканинних рукавів. Проте вони повинні мати сертифікат якості. Це надзвичайно актуально, оскільки останнім часом широко використовуються імпортні газові плити та комплектуючі до них, зокрема пластмасові з`єднувальні трубки чи шланги у металевім обплетенні, що дуже небезпечно. У них можуть утворюватися тріщини, через які у приміщення надходитиме газ.
Газові колонки для нагріву води (водонагрівачі) не можна кріпити безпосередньо на спалимі конструкції, тільки на обштукатурені, облицьовані неспалимими чи важкозаймистими матеріалами, до того ж на відстані не менш як 3 см від стіни. Важливо у приміщеннях, де є газові прилади, мати природну чи штучну вентиляцію для запобігання скупченню газу та його вибуху.Установку газових приладів, монтаж чи ремонт газопроводів повинні виконувати тільки фахівці. У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно припинити користування газовим приладом, не можна запалювати сірників, палити, вмикати в мережу електроприлади. Необхідно відкрити вікна і викликати аварійну газову службу. Залишені на газовій плиті без нагляду чайник чи каструля нерідко спричинюють пожежу.